Романюк Микола Олексійович

Романюк Микола Олексійович (28.08.1931) народився у селі Качанівці Підволочиського району Тернопільської області, українець. У 1954 р. закінчив фізичний факультет ЛДУ імені Івана Франка за спеціальністю “фізична оптика і спектроскопія”.

Трудова діяльність Романюка М.О. пов’язана з Львівським університетом: асистент (1954 р.), доцент (1963 р.), професор кафедри експериментальної фізики (1985 р.). У 1984 р. захистив докторську дисертацію “Оптика фазових переходів у кристалах сегнетової солі і тригліцинсульфату” у Ростовському університеті.

Фундатор лабораторій вакуумного ультрафіолету та кристалооптики на базі яких зробив докторську дисертацію та працювала активна група молодих дослідників, шістнадцять з яких захистили кандидатські і три – докторські дисертації. Він має понад 400 публікацій, поміж ними понад 20 авторських свідоцтв на винаходи, понад 20 методичних праць, у тому числі посібники з грифом Мінвузу України.
Завідував кафедрою експериментальної фізики (1977 – 1996 рр.), на сьогодні – є професором цієї кафедри. У 2001 р. йому присвоєно звання заслуженого професора Львівського національного університету ім. І. Франка.